Чучвера Ярослав - перший.

6 грудня 2014 р. у смт.Летичів відбувся районний етап олімпіади з хімії серед учнів загальноосвітніх шкіл.
Учень 11 класу нашої школи (Голосківська ЗОШ І-ІІІ ст.) - Чучвера Ярослав виборов ПЕРШЕ!!! місце.
Тепер Ярослав представлятиме наш район на обласному етапі олімпіади у м.Хмельницький.

Стаття про чорного серпокрильця на Поділлі.

В.В.Новак

Чёрный стриж в сёлах Подольского Побужья

Институт зоологии НАН Украины им. И.И.Шмальгаузена, Киев, Украина

e-mail: novakvova@ukr.net

Материал и методы исследований.

Наши исследования проводились на протяжении 2004-2014 годов на территории сёл Летичевского, Деражнянского, Хмельницкого, Старосинявского и Староконстантиновского районов Хмельницкой области, а из 2012 года и на территории Барского, Литинского и Тульчинского районов Винницкой области в регионе Подольского Побужья.

 Для расчета численности стрижа на гнездовании. нами были проведены учеты на постоянных маршрутах на четырех участках. Расстояние между учетными площадками 50-70 км. Каждый участок включал 3-5 сёл, которые отличались количеством жителей и степенью урбанизации. Первая категория сел: количество постоянных жителей до 300 человек, практически все строения одноэтажные, немало незаселённых домов, много деревьев (плодовых, неплодовых, старых), кустарников. Вторая категория сёл: количество постоянных жителей до 1000 человек, большинство строений одноэтажные, есть несколько двухэтажных административных или общественных строений, незаселенных домов по 1-2 на каждой улице, много деревьев (плодовых, неплодовых, старых), кустарников. Третья категория сёл: количество постоянных жителей больше 1000 человек, большинство строений одноэтажные, есть в небольшом количестве двухэтажные жилые и административные строения, единичные трёх- и четырёхэтажные дома, незаселённых домов мало, деревьев сравнительно мало, особенно старых.

Также были проанализированы доступные публикации за последние 120 лет, неопубликованные материалы орнитологов работавших в регионе Подольского Побужья, данные собранные путём опроса местных жителей (старожилов).

Результаты исследований.

Еще в средине ХІХ столетья черный стриж на Подолье практически не встречался. Исследователь юга Подолья, орнитолог-любитель Г.Бельке не наблюдал его не только в сёлах, но и в г.Каменец-Подольский, где в то время было достаточно много многоэтажных каменных строений [5]. В начале ХХ столетья стриж уже иногда стал встречался в г.Каменец-Подольский и даже предполагалось гнездование единичных пар [1]. В то же время в регионе Подольского Побужья в гнездовой период он всё еще не встречался, только изредка в миграционный период [4].

К концу ХХ столетья черный стриж - уже типичный гнездовой вид городов и большинства поселков городского типа Подолья [3]. В регионе наших исследований он отмечен на гнездовании в г.Хмельницкий, г.Деражня, г.Бар, пгт.Летичев [2].

В начале ХХІ столетья черный стриж все чаще стал встречаться за пределами городов в гнездовой период. Вначале нами в сёлах отмечались единичные кормящиеся особи, но мест гнездования выявить не удавалось. Впервые на гнездовании в селе стриж был зарегистрирован в 2008 году: 3 пары загнездились под крышей двухэтажного пустующего дома (в прошлом «Дом быта») в с.Голоскив Летичевского района. В 2009 году уже было 5 пар, в 2010 – 8, 2011 – 10 и еще пара загнездилась в щели над окном второго этажа учебного корпуса Голоскивского ПТУ. В 2012-2014 годах численность стрижа в пределах «Дома быта» стабилизировалась на 7-8 парах, а в ПТУ - возросла до 3 пар. Кроме того, в 2009 году стриж обнаружен на гнездовании в с.Пироговцы Хмельницкого района (5 пар под крышей местной церкви) и с.Меджибож Летичевского района (3 пары в щелях между камнями стен полуразрушенного костёла, а в 2014 году здесь уже более 10 пар).

В последние годы идет активное заселение черным стрижом большинства сёл региона, если там есть подходящие для гнездования строения. На постоянных учетных маршрутах нами были получены такие результаты:

- в селах первой категории численность на гнездовании колеблется от 0 до 0,33 пар/км². Стрижи зарегистрированы только на одном участке.

- в селах второй категории численность на гнездовании колеблется от 0 до 0,86 пар/км². Стрижи зарегистрированы на двух из четырех участков.

- в селах третьей категории численность на гнездовании колеблется от 1,2 до 4,67 пар/км². Стрижи зарегистрированы на всех участках.

Рост численности стрижа в сёлах лимитируется незначительным количеством мест, пригодных для обустройства гнезд. Как только в селе, где стрижами все возможные места гнездования использованы, появляется новое строение (не менее чем двухэтажное), в тот же год в нем поселяется первая пара стрижей. В ближайшие годы, очевидно, процесс заселения черным стрижом сел Подольского Побужья будем еще более активным.

В места гнездования стрижи прилетают с первой декады мая. Так, первые особи нами наблюдались: 09.05.04, 18.05.05, 20.05.06, 07.05.07, 07.05.08, 10.05.09, 14.05.10, 12.05.11, 04.05.12, 06.05.13, 10.05.14. Основной прилет проходит в третьей декаде мая-первой декаде июня.

Покидают стрижи места гнездования на протяжении августа. Основная масса птиц отлетает к средине августа, лишь единичные особи иногда регистрируются в начале сентября. Последние особи нами отмечались: 27.08.04, 25.08.05, 02.09.06, 11.08.07, 10.08.09, 05.09.09, 11.08.10, 10.09.11, 17.08.12, 11.08.13, 06.08.14.

Литература.

1.      Боголепов В. Птицы Каменецкого уезда (Подольской губернии)(Предварительное сообщение) // Записки об-ва Подольских естествоиспытателей и любителей природы. – Кам.-Под., 1913. – т.2. – С.135-140.

2.      Новак В.О. Попередній аналіз орнітофауни Летичівського району // Матер.1-ї конф. СМОУ. Луцьк-Чернівці, 1994.- С.5-7.

3.      Новак В.О., Новак Л.М. Орнітофауна Хмельницької області. (фауністична характеристика) Навчально-методичний посібник. - Хмельницький, 1998. – 46 с.

4.      Портенко Л. А. Очерк фауны птиц Подольской губернии // Бюллетень московского общества испытателей природы, секция биология. – М., 1928. – т.37., вып. 1/2. – С. 92–204.

5.      Belke G. Rys historyi naturalnej Kamienca Podolskiego. – Warszawa: w drukarni gazety codziennej, 1859. – 114 s.

V.V.Novak

Swift in villages region Podolskoe Pobugiya.

Institute of Zoology of the National Academy of Sciences of Ukraine. I.I.Shmalgauzena, Kiev, Ukraine

Resume: Swift nesting of villages of Podil'skogo Pobuzhzhya was probed in 2004-2014 years. Collected data on the phenology of spring and autumn migration, as well as features of nesting in the villages. In all types of villages increases the number of Swift. The limiting factor is a small amount of suitable houses for nesting .

Key words: swift, Podil'ske Pobuzhzhya, village, nesting.

ПРИНЦ ЛІХТЕНШТЕЙНУ ВІДЗНАЧИВ ЮННАТІВ ГОЛОСКОВА

Краса природи скрізь, у всьому… Погоджуєтесь? Краса у нас самих, у наших поглядах, думках, діях. Краса у рідній землі, у світанках, тихих плесах, синьому небі, де майоріють два крила лелеки.

Лелека, бусол, бузько, чорногуз… Саме так у нас в Україні називають лелеку білого. Цікавим цей птах є не тільки для України. Ось уже 9 років, як Україна долучилася до Міжнародної освітньої програми «Лелека», яку започаткували польські орнітологи у співпраці з освітянами. Тепер в рамках цієї Програми працюють вже  Чехія, Словаччина, Ліхтенштейн, ФРН, з 2005 – Україна, з 2009 – Білорусь.

Юннати Голосківської ЗОШ І-ІІІ ступенів активні учасники цієї Програми з 2005 року. Дослідження проводять протягом року: облікують гнізда, спостерігають за гніздуванням, міграцією, живленням, фіксують факти загибелі, збирають фольклорний матеріал про лелек, ремонтують гніздові платформи… Щорічні звіти голосківських юних орнітологів стають складовою частиною Інформаційного бюлетня освітньої програми «Лелека». Для прикладу, у 2013 році спільними зусиллями учителів (Новака В.О., Новак Л.М.), членів гуртка юних орнітологів «AVES» зібрано дані про 300 гнізд білого лелеки у 120 населених пунктах на території 25 районів 6 областей України. Це виявився найкращий результат серед усіх учасників Програми в Україні.

2.10.2014 нашу школу відвідали гості зі Львова: орнітологи, координатори Міжнародної освітньої програми «Лелека», кандидати біологічних наук - пан Андрій Бокотей та пані Наталія Дзюбенко. Вони відзначили активну участь юних орнітологів нашої школи (клубу "Aves") у дослідженні білого лелеки на Поділлі протягом 9 років. За 2013 рік наша школа визнана найкращою в Україні в рамках освітньої програми "Лелека" і нагороджена міжнародною відзнакою природоохоронного фонду "Ciconia" (Головою якого є принц Ліхтенштейну). А в подарунок ми отримали сучасний мультимедійний проектор. Висока оцінка нашої роботи надихає і спонукає до подальших досліджень і охорони птахів Поділля, а особливо символу України - білого лелеки.

Успіхи наших учнів на конференції у м.Хмельницький

У м.Хмельницький відбулась ІІ обласна учнівська науково-практична конференція "Перспективи розвитку сучасної науки: погляд юних науковців Хмельниччини".

 В її роботі взяли участь учні нашої школи Чучвера Ярослав (11 клас) та Фортов Іван (10 клас). Вони були нагороджені Дипломами за кращий виступ на конференції у секції: "Збереження біологічного різноманіття - глобальна проблема людства".

 Ярослав представляв дослідження на тему: "Сучасний стан популяції лелеки білого в долині р.Південний Буг", а Іван - "Особливості біології серпокрильця чорного в умовах Подільського Побужжя".

Акція "Годівничка"

Акція "Годівничка".

З приходом зими птахам, які залишились зимувати в рідних краях,  все важче знаходити собі їжу. Якщо не підгодовувати птахів, то більшість з них просто не перезимує. Так, в деякі зими гине  8 синичок з 10. Найпростіше їх врятувати - регулярно проводити зимову підгодівлю. 

Змайструвати годівничку можна із різних підручних матеріалів: пластикових пляшок чи каністр, старого відра, кришки від каструлі і т.д. Хто вміє майструвати, то може виготовити її з обрізків дошок, фанери тощо.

Розмістити годівничку необхідно так, щоб зручно було поповнювати її свіжою порцією кормів і щоб птахам був зручний підліт.

Треба знати, що для різних птахів необхідні різні корми:

зерно пшениці - горобці хатні і польові, вівсянки звичайні, голуби, горлиці садові;

насіння соняшника і гарбуза, смалець (намазати на кору) - повзик, синиця велика і блакитна;

насіння кукурудзи (качани) - сойка, дятли;

крихти білого хліба (чи кусочки білого хліба на сучках), сало, товчені волоські горіхи, мерзлі яблука - їстиме більшість птахів;

калина - дрозди, омелюхи, снігурі;

Не будьте байдужі, допоможіть вижити птахам у цей важкий для них час.